Відпуска 1

Lyrics

[MALES] Вона знімає суху білизну, і щось потріскує. Вітер грається листям, під сукню лізе – до голизни. Заручниця щоденних новин, і низького тиску, і побуту, вона думає – ще трохи, і я буду з ним. [FEMALES] Ще день, і я виперу форму з усіма свідченнями втоми, страху, люті, розтертої на колінах трави. А потім ми сядемо поруч з простими обличчями, і я вибиратиму всі спогади з його голови. [CHORUS] А потім поставлю чай із гілочками смородини, вдягнуся в оте, мереживне. І буде тиша навкруг, і сонце впаде в кропиву за чужими городами, і нитимуть груди у передчутті його темних рук. [MALES] Вона собі каже, ще трохи, й всі будуть щасливими. Зав’яжуться яблука, потім – ягоди, потім – гурки. Ці бійні скінчаться, і разом з новими припливами нас винесе в будні, цілком нормальні й ледь-ледь гіркі. [CHORUS] Білизна рипить у руках. Світло сточує вилиці. Мурашка повзе виступами її худої спини. Вона нюхає чисті сорочки так, ніби силиться згадати, як він пахнув тоді, колись іще до війни. [CHORUS] А потім бере відро, набирає води пригорщу, вмивається, думає, стоїть – дрібненька, вузька в плечах. [FEMALES] Так! Я зачиню двері й нікуди його не випущу! Ну, принаймні, до кінця відпустки… Хоча би так, хоча б.