Горище

Lyrics

А ви знайте, що ми ж проростем
На руїнах, мов квіти весняні!
Вам на голови впадЕм дощем,
Аби знали, що ми нездоланні!
Ви нас бийте ногами в живіт,
Вибивайте життя до останку...
А ми сили знайдемо на зліт,
Прилетимо до вас на світанку!
Ви останнє у нас заберіть,
Обкрадіть до останньої нитки...
Але знайте ,що прийде та мить,
Коли зявимось знову незвідки...
Ми прийдемо до вас уночі,
Коли будете міцно ви спати...
Запалаєм вогнем від свічі
І зруйнуєм залізнії грати...
Ми прийдемо...Повстанем з руїн!
Ви не спіть, а тривожно чекайте....
Проростемо жагою до змін...
Ми не вмерли, живі! Ви це знайте!
Наша рана ще свіжа болить,
Але ми на той біль не зважаєм...
Ну а ви нас ногами топчіть,
Ми ,мов пісня, іще залунаєм...
Ми зустрінемось з вами колись...
На Суді ,там ,де вже не сховатись...
Ви не чули прохання :"Спинись!"
Вам хотілося далі знущатись...
А ви знайте ,що ми проростем
В наших дітях ,мов квіти весняні...
Ми не вмерли, ми й досі живем!
Наші душі вони нездоланні!
Ми прийдемо раптово до вас,
Може, вітром, а, може, дощами...
Ви не спіть, ви чекайте на нас
Ми живі, ми зустрінемось з вами...