Lyrics

Та я всегда был капитаном, блять, пограничных войск!

Ти чуєш це?

Це Солоха. Іноді спокій, іноді шторм.

Сьогодні він chill, як море без хвиль,
В голові «нахуй мені це все треба», стиль.
Спокійно курить, дивиться в небо,
Каже: "У житті важливо тільки те, що треба".

Та потім щось тригерить — не знаєш коли,
Вчора був будда, сьогодні – пірати й вітри.
Не склав іспит? То все пусте!
"Я був капітаном, в цім житті все вже своє!"

Солоха – спокій і буря в одній особі,
Мрія десь в небі, а серце в облозі.
Від chill'у до крику всього півсекунди,
Життя – це каденція в його власній етюдній думці.

Коли друзі питають, чому він такий,
Солоха знизує плечима: «Бо я живий!»
Внутрішній компас давно не в ладах,
Каже: "Що робить не важливо, аби був результат".

Та часом зірве його: "Я ж мав бути героєм!
Капітан, блять! Більше ніхто не вартий бою!"
Раптовий зліт, і так само падіння,
Вся його філософія – швидкі переплави настрою і сприйняття.

Солоха – спокій і буря в одній особі,
Мрія десь в небі, а серце в облозі.
Від chill'у до крику всього півсекунди,
Життя – це каденція в його власній етюдній думці.

«Я всегда был капитаном, блять, пограничных войск!»
Реальність сміється, залишаючи лоскіт.
Та Солоха знає: мрії можуть згоріти,
Але на руїнах можна нові будувати світи.

Тож якщо бачиш Солоху – чекай непередбачуваного,
Може, він з тобою, а може – проти самого себе.
Капітан чи мандрівник без маршруту в кишені,
Його історія не закінчиться на цій сцені.

Та я всегда был капитаном, блять, пограничных войск!
Ти чуєш? Це Солоха. Сьогодні він знову тут,
І хай його хвиля несе туди, де йому треба бути.