Lyrics

Сіре крило розтинає ефір,
Злітає без шуму — як привид у вир.
Мій Мавік — не просто фантом,
Він дивиться згори,
І він бачить тебе в кожному домі, в кожному вікні, в кожному гріху.

Чотири мотори — як чотири вершники,
Усе, що живе, тут — у прицілі мого вікна.
Тиша доносить розмову в бліндажі,
Мікрофон ловить стогін,
І пекло вже майже тут, на ніжній межі.

Сірий Мавік вивчає маршрути,
Шукає пульс у бетоні та шкурі.
GPS — наш компас, наш демон, наш бог.
Коли ти чуєш його — ти вже зробив крок
На міну, під пломбу, на списані строки.

Мавік не жартує, він пише епохи.
Його леза — пропелери,
А в серці — заряд.
Нам не треба ні правди, ні свідків, ні дат.

Сірий, мов попіл,
Іде без прощань.
Він не воїн, не жнець —
Він каратель від ран.
Піднімає відео в небо,
Падає смерть — без питань.

Чорна оптика, чорна мета, чорний екран
Сірий Мавік малює з хрестів купол храм
Чорна правда, чорний ранок, чорний квадрат
Сірий крук в небесах — твій новий Сталінград

В кишені — планшет, в душі — каламуть.
Я лечу ним, як мисливець на суть.
На радіо — мертві частоти мовчать,
А Мавік шепоче: "Сьогодні ми будем кричать".

Летить повз бога,
Летить повз молитву.
Він несе небо,
Не для тебе, не для світу.
Його очі — лінзи,
Його сльози — гігабайти.
А під ним — спокій,
Розірваний на шматки грайти.

Блокпости, посадки, колії
Для нього — сцена.
Ти думав, він іграшка?
Він — хрещений каменем Гаага.

І не важливо, скільки їх там —
Він бачить кожного,
І кожен — в останнім кадрі,
Мов у пророчому сні.

Чорна оптика, чорна мета, чорний екран
Сірий Мавік малює з хрестів купол храм
Чорна правда, чорний ранок, чорний квадрат
Сірий крук в небесах — твій новий Сталінград

Генерал боїться тіні
Мого птаха без імені.
Бо навіть смерть у цій війні
Не приходить без попередження.

Коли він зависає —
Не лишається ні слів, ні землі.
Лиш ехо:
"Сірий, сірий, сірий..."
У тобі вже навік.