Lyrics

Вдома тепло, ялинка й чай,
Але щось, блядь, тягнуло за край.
Двері грюкнув, куртку накинув,
Хуярнув у ніч — і сам не збагнув.

28 грудня, мороз пиздячить,
Попав до них, як у якесь їбуче свято.
Вони п’ють, горланять, кричать тости,
Новий рік святкують, як востаннє, просто.

А я залишився, бо хтось налив,
У цей пиздець, де кожен щаслив.
На столі олів’є, у руках бухло,
Так почався мій рік — життя понесло.

Хто з чим прийшов, усім похуй, братан,
Там свій філософ, свій Лоза — той ще план.
А я тихо сидів, слухав ту всю хуйню,
Душа сказала: "Ти вдома, тут свою знайдеш мету!"

Крок за кроком вони стали свої,
Ті дивні, бухі, але щирі підараси.
І що там удома? Лиш вітер шумить,
А тут за столом веселі розмови, і хтось вже спить.

А я залишився, бо хтось налив,
У цей пиздець, де кожен щаслив.
На столі олів’є, у руках бухло,
Так почався мій рік — життя понесло.

День за днем, тиждень за тижнем,
Те, що тимчасово, стало пиздець звичним.
Я знайшов тут своє, серед сміху й криків,
Тепер це мій дім — п’ю з рідними виродками.

Так я з дому пішов і лишився тут,
28 грудня — новий рік, до біса жуть.
Хтось кричить, хтось спить, хтось блює, як бик,
А я залишився з ними, бо тут мій рік.