Lyrics

Отак було що Дивився й не бачив,
І якось так що Слухав і не чув ,
А ще Шукав і не знаходив , (якось так )
А світ Торкнувся Вітерцем обличчя,
Краплинами дощу умив лице ,
І запахом квітковим у носі лоскотав ,
А Дощ пройшов ущухла злива ,
І хизуючись веселка повернулася
До мене своїм найкращим боком ,
Читав я вірші Симоненка ,
Така сама приходила до нього,
Така сама або й та сама ,
Блукає світом через роки ,
Тепер цю мить сполохати боюся ,
Спокійний спів пташок і спокій ,
Окутав так Доброзичливо й ніжно,
Ти приходь іще із дощем,
І з сонцем приходь залишайся,
Такий знайомий стан , колись так було, здавалось буде так завжди, (тоді )
Тоді сполохав не зі зла ,
Не знав , сприймав цю мить сторонньо перехожу ,
Не знав тоді що приходиш саме до мене,
А ти ж Приходь іще гостем чеканним ,
Посидимо із кавою, (ти приходь)
Ти приходь я чекаю,
Знайдеш тут прихисток Тепер й гостинність,
Тепер не прожену , (тепер вже ні )
Буду уважно слухати і чути ,
Побачу все що показати хочеш не окреслюючи меж,
А поки йди тебе чекають вже.