Lyrics

Ти питаєш: “чого ти такий злий?”
А я лиш п’ятьох живих зміг згадати.
Ти питаєш: “чому ти мовчиш за столом?”
А я чую, як дрон клацає, немов метроном.

“Шо ти, Янкі, такий серйозний, га?”
А я вчора йшов по грязюці по самі яйця.
“Забий на це все, тут же мирний край!”
А ти візьми, блядь, і сам усе це попробуй, пізнай.

Ми різні світи — ти п’єш лате з пінкою,
А я п’ю нонстоп, усі ці дні.
Твій дім цілий, а в мене — розйобаний світ,
І цей поділ став між нами, немов бетонна стіна.

Ти питаєш: “а як там зарплата, нормальна?”
Та за ті гроші я ледь купив спальник і сухпайки.
Кажеш: “ну ти ж там, на передку, герой!”
А герою, брате, би хоч раз побачить твій спокій.

Ти кажеш: “все добре, війна скоро скінчиться”
А я думаю, за тих хто на виїзді.
Тут, блядь, кожен день, як останній момент,
А ти в мобілі сидиш, листаєш контент.

Ми різні світи — ти п’єш лате з пінкою,
А я п’ю нонстоп, усі ці дні.
Твій дім цілий, а в мене — розйобаний світ,
І цей поділ став між нами, немов бетонна стіна.

“Чого ти не дзвониш? По тобі ж не стріляють.”
Ага, і земля довкола, мабуть, себе сама підриває.
“Шо там на фронті? Все спокійно ж, да?”
Спитай це у тих, кого вже нема.

Та не потрібно ні сліз, ні подяки, ні квітів,
Просто не їби мозок: ”якого хріна ти такий дикий?”
Між нами стіна з окопів і крові,
Просто пам’ятай, чому я ще стою тут на полі.