Lyrics
Проживши 29 років,
Знаходив в собі сили,
Щоб продовжувати вірити
У людяність та у людей.
Але останнім часом оточують дибіли
Які все більше й більше вбивають це в мені.
Ходять — посміхаються
Дзвонять — всі привітні,
Прямо найкращі друзі,
Які так прагнуть вбити,
Все що є в мені живе.
Усе що маю — зруйнувать.
Пішлв на захист нашої страни я добровільно, та добровільно звідси тільки в цинку або сзч.
Додому з’їздити — не можна,
“Ти ж знаєш, що нема кому на виходи ходить”
Щодня підійде хтось до мене:
“А в тебе є щось там?”
“Чим можеш помогти?”
За майже весь цей час з початку “добровільного”
Нікому я ні в чому не відмовив,
А дарма..
Бо кожен друг що є, тут зараз
— то ж кожен “побратим” — це гірше підара,
Бо справжніх вже нема.
Сиджу я тут, бо навколо хрести тут їхні повинні скрізь стоять!