Lyrics

Куплет 1:

Тиша перед бурею, але ось знову вибух,
Звук сирен, і небо раптом перетворюється на попіл.
Хтось говорив про мир, але де він зараз?
Коли брати в грязі, а земля тремтить під нами.
Кожен крок — як по тонкому льоду, кожен погляд — у небо,
Чекаємо, коли прилетить смерть на крилах бездушного дрона.
Ми втрачаємо друзів, наче листя восени,
І кожен новий день — це ніби новий хрест на пагорбі.
Мирне життя — воно таке далеке,
Як обітована земля, яку ніхто не може знайти.

Приспів:

Брати йдуть, і пустота їх заміщає,
Ціною миру стає їхнє життя, але хто це розуміє?
Ракети летять, дрони знищують, і кожен удар — це біль,
Але ми продовжуємо стояти, як башта, що не впаде.

Куплет 2:

Війна — це не просто битва за землю,
Це битва за душу, що гине кожного разу, коли падає друг.
Їхні імена — на стінах пам'яті, але не в книгах,
І кожен день ми пишемо нові рядки кров'ю.
Я пам'ятаю їхні голоси, але тепер тільки тиша,
І кожного разу, коли вибухає небо, я думаю про те, хто наступний.
Мирне життя — це розкіш, куплена дорогою ціною,
І кожен новий день — це бій, навіть якщо він не наш, а їх.

Приспів:

Брати йдуть, і пустота їх заміщає,
Ціною миру стає їхнє життя, але хто це розуміє?
Ракети летять, дрони знищують, і кожен удар — це біль,
Але ми продовжуємо стояти, як башта, що не впаде.

Міст (bridge):

Вони падають, як зірки, але їхнє світло не гасне,
Кожна втрата — це рана, що ніколи не загоїться.
Ми будуємо новий світ, але на чому? На кістках?
Чи на мріях про те, що колись усе це закінчиться?

Приспів:

Брати йдуть, і пустота їх заміщає,
Ціною миру стає їхнє життя, але хто це розуміє?
Ракети летять, дрони знищують, і кожен удар — це біль,
Але ми продовжуємо стояти, як башта, що не впаде.